Anton  Shvets

Гібридна війна має багато фронтів.

Поки країна намагається зрозуміти, що сталося і чи домовилися про щось в Парижі, Ігор Валерійович Коломойський готується до двох вирішальних для нього і для нас битв. Битв, які визначать ситуацію в країні нітрохи не менше, ніж переговори Зеленського в Нормандському форматі. Йдеться про мільярди гривень, які вже опинилися у руках Коломойського та його посіпак і про мільярди доларів, які ще там опиняться, якщо ми з вами не завадимо. В іншому випадку нас чекає відсутність кредитів, економічний колапс і дефолт, на користь якого олігарх вже не раз висловлювався. І зі зрозумілими наслідками на фронті — без зарплат, їжі та боєприпасів.

Полем цієї битви стануть суди. Одна закарлючка судді й мільярд гривень їде кому треба. Або кілька мільярдів доларів.

Мова йде про суди, які відбудуться 16 грудня (Велика Палата Верховного Суду, по депозитах Суркіса) і 19 грудня (Київський апеляційний адміністративний, глобальна справа щодо скасування націоналізації Привату)

Справи складні, але я ставлю собі за мету пояснити суть і явні ознаки, що вказують, що їх вже було «розрулено» Коломойським. А це побачити не так вже й складно.

Поїхали.

Першим почну зі справи, яка буде розглядатися у Верховному Суді по депозитах пов’язаних осіб. Хто такі пов’язані особи? Це всі люди, які з власниками банку спільно заробляють гроші різними способами. Поняття «пов’язані особи» було введено у світі для того, щоб таким пов’язаним особам — партнерам по бізнесу, родичам, топменеджерам своїх компаній не можна було видавати особливо вигідні кредити на бабки, які банк взяв у населення (а кредити можна і не повертати, ну ви розумієте). Однак є ще одна світова практика, яка була введена і в Україні — всі активи пов’язаних осіб в банку, який виводиться Національним банком з ринку, ЙДУТЬ НА ПОГАШЕННЯ БОРГІВ збанкрутілих банків.

Фішка в тому, що коли Приватбанк виводили з ринку, там лежали гроші багатьох партнерів Коломойського. Наприклад, сім’ї Суркісів. А ще там лежали гроші всіх цих директорів Нікопольського феросплавного, Дніпроазоту і так далі. І всі ці гроші були влиті в Фонд гарантування вкладів (якому відійшов банк), який і розраховувався з іншими вкладниками. Йдеться про мільярди гривень, яких все одно не вистачило, і тому держава була змушена вливати ще півтори сотні мільярдів НАШИХ ГРОШЕЙ, щоб врятувати спустошений Коломойським банк.

Суркіси подали до Окружного адміністративного суду Києва позов про те, що вони не є пов’язаними з Коломойським особами і тому гроші їм непогано було б повернути. Цей той самий суд, який ОАСК, той самий суд, в якому головний суддя Вовк, записи мутного рішалова якого всі могли слухати недавно. Це той самий «рішальний» суд, де за грошики правильні люди можуть вирішити всі питання. І, звичайно, дуже чесний ОАСК тут же сказав, що, звичайно, Суркіси не пов’язані з Коломойським, ви що. Аналогічне рішення винесла й апеляція. А потім був великий проміжок, коли справа не рухалася далі до Верховного. Тому що треба було правильно попрацювати з суддями. І ось зірки зійшлися, судді оброблені й засідання призначене на 16 грудня цього року.

Але чи є Суркіси пов’язаними з Коломойським особами?

Звісно. Про це знають десятки тисяч людей. Акцент-Банк (він же А-банк) Суркісів було фактично розгорнуто на серверах і ПЗ (програмному забезпеченню) Приватбанку. Звідки б це знати десяткам тисяч людей? А тому що раніше не можна було отримати карту Акценту, якщо у тебе була карта Привату — база даних була спільною. До сих пір інтернет забитий сотнями обурених відгуків людей, які стикнулись з проблемами з Акцент-Банком НЕ БУДУЧИ його клієнтами, а будучи клієнтами Привату (і навпаки). Менеджери Акценту мали повний доступ до баз клієнтів Привату й іноді виникали смішні випадки. Фактично до націоналізації Привату Акцент-банк Суркіси й Коломойський тримали спільно. Зовсім не зв’язані особи, ага.

Якщо цього мало, то можна, наприклад, зайти на офіційні сайти телеканалів ТЕТ та 1 + 1 (за новим законом канали зобов’язані розкривати кінцевих бенефіціарів) і там прямо у відкритому доступі лежить інформація про те, що Суркіси та Коломойський досі виступають співвласниками цих каналів.

Що на це кажуть суди? Вони кажуть, що українські закони їм не указ, дивитися ніякі сайти вони не будуть, а тому доказів немає. А сервери та бази даних це взагалі якась складна і неочевидна байка, йдіть нафіг. Ахахаха.

Суди перших інстанцій зайняли зручну позицію і кажуть, що «невідомий» кіпріот Rhea Roman, який керував офшорами Borges Enterprise Ltd, Marivor Commercial Ltd, Hewores Ivestments Ltd, MX Ventures Ltd і Cinemar Trading Ltd, через які ганялись сотні мільйонів доларів з українського Привату на його кіпрську дочку, є окремою особою від Ігоря Суркіса. Копати легальні джерела доходів «кіпріота» на такі суми судам нецікаво, як і брати до уваги, що керував він офшорами за дорученням від Ігоря Суркіса. Просто дивний кіпріот, якого накачали грошима, подумаєш подарували кілька сотень мільйонів хлопцю, ну буває.

Є велика підозра, що переходить у впевненість, що найчесніші судді Верховного суду теж не будуть особливо вникати в питання. Адже мільярд гривень Суркісів це дуже багато, та й самі Суркіси люди не прості, треба це врахувати. Бо шановані Суркіси (і не тільки вони) мають претензії до шанованого пана Коломойського і треба б це питаннячко вирішити.

У нас-то право, звичайно, не прецедентне, але рішення Верховного суду мають обов’язкову силу і позитивне рішення ВС на користь Суркісів відкриє портал в пекло й одним мільярдом Суркісів справа не обмежиться. Всі, кому не лінь швидко заберуть НАШІ ГРОШІ.

З Суркісами закінчили.

Тепер про справу щодо скасування націоналізації Привату.

Позиція Коломойського проста. Він каже, що з Приватом все було добре, він робив все для порятунку банку, але банк незаконно забрали. Коломойський вимагає у суду скасувати всі рішення всіх органів влади, пов’язані з націоналізацією Привату. Коротше все було добре, але тут банк забрали.

Чи це правда?

Звичайно, ні. У 2015 році на вимогу МВФ Нацбанк провів стрес-тестування (перевірку) стійкості всіх найбільших банків країни і, звичайно, Привату (він був і є найбільшим). На початку 2016 був готовий остаточний звіт з перевірки. Для Приватбанку він був сумним.

Коломойський, як член Наглядової ради Привату, з результатами перевірки ПОГОДИВСЯ і, по суті, визнав, що банк функціонує як піраміда, що висмоктує гроші вкладників і виводить їх у фірми-прокладки під неліквідні застави. Банк (читай Коломойський) запропонував план оздоровлення та докапіталізації банку. САМ ЗАПРОПОНУВАВ офіційними листами. І НБУ затвердив цей план оздоровлення Привату, написаний топменеджерами Коломойського й ними ж самим схвалений.

Далі пропозиції плану справа так і не пішла. Коломойський всіх тупо кинув, отримавши відстрочку. Він просто тягнув час і намагався домовитися політично. Домовитися не вийшло. В кінця 2016 року керівництву НБУ стало зрозуміло, що нічого Коломойський робити не буде і Нацбанк замовив незалежний аудит Привату від Ернст енд Янг.

У процесі аудиту Ернст з’явилися докази, що ситуація стала навіть гіршою. Фірми з орбіти Коломойського не повертали борги, а просто перекредитувалися за рахунок кредитів фірм-одноденок. Скажімо, фірма бере мільярд гривень. В день повернення (а весь кредит треба було повернути в один день) інша фірма бере новий кредит на мільярд, виплачує кредит за першу фірму і так триває нескінченно. Більш того стало зрозуміло, що обсяг подібних «чудових кредитів» зростає. Фактично замість оздоровлення кредитного портфеля, його погіршили, залишивши замість банку прірву та переоцінені в сотні або тисячі разів застави (найчастіше єдиною заставою був контракт між фіктивними фірмами про постачання неіснуючих товарів, тобто взагалі нуль).

Керівництво Нацбанку розуміє, що Коломойський веде банк до краху, щоб змусити з ним домовлятися над прірвою в житі та починає бити на сполох. Під час переговорів йому викладають дані ПРОМІЖНОГО аудиту і він каже окей і пише той самий лист в Кабмін, де САМ ПРОСИТЬ ДЕРЖАВУ ВИКУПИТИ БАНК ЗА ОДНУ ГРИВНЮ.

Приватбанк починають виводити з ринку, ситуація критична, часу немає і виходу іншого теж немає. У складній ситуації країна просто рятує спустошений насухо банк і українську економіку. Сукупні витрати вже перевищують 200 мільярдів гривень.

І тут починається інша історія.

Тепер Коломойський виходить і каже, що написав листа з проханням викупити у нього Приватбанк під тиском і примусом (лол, покажіть мені таку людину, який на Коломойського зможе натиснути) і що перевірка-то не була закінчена, чого ви банк забрали, нормально ж спілкувались, все ж добре було. Тобто він заперечує всі свої дії й всі перевірки (заперечує усно, але не оскаржує юридично), які були до націоналізації. Він вважає за краще їх просто не помічати.

Суд дуже прислухається до такого шанованого чоловіка як Коломойський Ігор Валерійович. Настільки, що навіть розглядає покупку акцій банку державою (господарське рішення) в АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ. Притому що інші справи щодо націоналізації, наприклад, розглядаються в господарських судах (пам’ятаєте акцію під час якої суд замінували, так ось там теж був розгляд по націоналізації і суд був господарський). Ну просто в Господарському суді Коломойського послали і сказали «так ну його нафіг такі пригоди, ми на іншому заробимо, і без таких проблем», а в адміністративному судді, бачте, люди сидять відчайдушніші. Тому що це той самий ОАСК з суддею Вовком був. Тепер друга інстанція — апеляція по адміністративці. Там теж чесні судді сидять, можна хоч по кейсу Суркісів зрозуміти. Найчесніші. Сіль землі. Слухають шанованих людей. А нешановних намагаються не чути. Але нас же це не зупинить? Думаю, не зупинить.

І тому я кличу вас усіх і на 16, і на 19 грудня під суди, щоб нагадати суддям, що всі громадяни нашої країни є рівними перед законом. А якщо судді вважають, що деякі рівніші, і можна на деякі незручні факти закрити очі, то нехай потім не дивуються. Ситуація з Приватбанком це про виживання нашої країни, тому що саме по кейсу Приватбанку всі і будуть судити, хто у нас в країні головний — власне країна або Ігор Валерійович Коломойський. І не продажним суддям визначати майбутнє нашої країни. Зеленський під тиском МВФ вже погодився (ніби як) прийняти ряд законодавчих заходів, які унеможливлять повернення колись збанкрутілих банків тим, хто зробив їх банкрутами. Але закони справа довга (їх пишуть прямо зараз, коли прийматимуть — хз), а суди вже на наступному тижні. Коломойський, що видно з дій його «мітингувальників», вже націлився на рішучий бій. Сподіваємося, що на останній. Зелена команда просто не встигне, навіть якщо хоче.

Але ми встигнемо.

До зустрічі під судами. 16 грудня в 10:00 під Верховним судом, 19 грудня в 10:00 під Київським апеляційним.

Лайк, репост, питайте свої питання в коментах.

Співзасновник «Демократичної Сокири» Anton Shvets