Космічні подорожі через “кротову нору” можливі, але марні

Ілюстрація REUTERS


Вчені вважають, що подорожі через розриви у часі і просторі будуть тривати довше, ніж напряму в космосі.

Вчені і письменники у жанрі наукової фантастики вже досить давно захоплено обмірковують так звані “кротові нори” – теоретичні тунелі, які сполучають дві різні точки у часі і просторі. Потенційно такі переходи дозволяли б “зрізати” під час подорожей по Всесвіту чи між всесвітами (якщо вони існують).

Тепер же фізик з Гарвардського університету Деніел Джафферіс і його колеги довели, що такі прохідні кротові нори теоретично можливі, пише Newsweek. Втім, користі він них для людей буде мало, навіть якщо допустити, що у людства з’явилися технології, необхідні для їх створення. На думку вчених, подорож через такі міжпросторові переходи буде тривати довше, ніж прямий політ від точки “А” до точки “Б”.

Видання нагадує, що існування кротових нір, як і чорних дір, передбачене сформульованою ще в 1916 році загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна. Однак, так їх ніхто не називав аж до 1957 року, поки американський фізик-теоретик Джон Вілер запропонував певні ідеї на тему таких коротких шляхів через час і простір. “Прохідні кротові нори можливі. Вони відповідають відомим сьогодні законам фізики”, – пояснив Джаферіс.

Він додав, що Оскільки час і простір викривляються і стискаються гравітацією, як відомо з 1916 року, коли Ейнштейн сформулював загальну теорію відносності, люди вже давно цікавляться, чи ці тунелі в космосі можуть з’єднати два віддалених місця. Перешкодою було те, що для виходу з такого тунелю потрібне так зване “антифокусування” у пляху через часопростір, який пролягає найближче. Однак, за рівнянням Ейнштейна, для цьго знадобиться антигравітація, іншими словами «негативна енергія».

Квантова механіка допускає існування такої енергії. Але проблема у тому, щоб накопичити її для створення кротової нори в космосі.
Власне, до цього часу вважалося, що це просто неможливо. І вчені спростовували такий підхід неодноразово. Але гарвардська команда вчених, поєднавши квантову механіку з теорією відносності, пояснила, як кротові нори для космічних подорожей могли б реально існувати. “Нова складова в нашій установці – це пряма взаємодія між двома кінцями кротової нори”, – сказав Джафферіс.
“Тоді необхідна негативна енергія відповідає законам квантової фізики і гравітації у відомому нам вигляді”, – додав вчений.

Вчений кафедри фізики Принстонського університету Федір Попов, який не брав участь у дослідженні, зауважив, що однією з головних складових для створення прохідної кротової нори стане те, що він називає “умова нульової енергії”. За його словами, йдеться про певну кількість негативної енергії, яка б не дозволила кротовій норі розпастися.

“Просте пояснення звучить так: якщо хтось відправляє купу матерії через кротову нору, ця купа може розвалитися через гравітаційне притягання і застрягнути у тунелі”, – сказав Попов.

Але він додав, що повсюдна негативна енергія компенсує гравітаційне тяжіння і таким чином дозволить матерії пройти через кротову нору. На його думку, дослідження гарвардських вчених пояснює, як створити негативну енергію і порушити умову нульової енергії.

Однак, сам Джафферіс визнав, що використання кротових нір для космічних подорожей не буде корисним. Тому що прохід через них триватиме довше, ніж напрямку. Та й сьогодні людству бракує можливостей, щоб створювати і маніпулювати такими проходами на квантовому рівні.