“А Ви що, націоналіст?”

КНЕУ, 2019 рік. 

Викладачка пару проводить російською.

На моє прохання проводити її українською, жартома відповідає: “Можна, но чуть пожжє”. Клас хіхікає, вона продовжує розмовляти російською.

Буквально за хвилину починає зі мною знову розмовляти: 

– А Ви що, націоналіст? Чи ви російською не розумієте? – каже.

Тобто, щоб вимагати лекцію українською у ЗВО/ВНЗ, треба або бути націоналістом, або не розуміти російською, іншого не дано.

Кажу ж їй, ось є закон “Про вищу освіту”, і там чітко все вказано. Я хочу, щоб викладач, який викладає право, дотримувався хоча б елементарного – закону “Про вищу освіту”.

Ну і тут починається… Особливий контроль.

– А ви домашнє зробили?

– Так.

– А де ви їх взяли?

– Сам написав, з голови. 

– А звідки мені знати?

– Таких задач у книжках немає (зокрема були задачі про російсько-українську війну та нещодавнього терориста на мості-метро).

Починає рахувати їх, вичитувати, і зрештою замовкає, бо немає до чого придертися.

Але тут усе ще цікавіше, вона продовжує вести лекцію: “ТАКА євроінтеграція вам потрібна? ХОЧЕТЕ таке? У Румунії там 400 годин на рік треба безоплатно працювати; нам треба змінювати всі свої закони.

Ви всі поїдете до Польщі, будете впахувати там за 1000$ сантехніками, прибиральниками. У тій Європі взагалі скоро хочуть зробити курси хірургів. Чи хотіли би ви, щоб вас оперувала людина, яка була на курсах хірурга 3 місяці?” 

Найсумніше, що деякі студенти почали їй підтакувати.

А мене позначили великою міткою і тепер я під великим контролем. 

Тому що просто хотів пару українською.