Вчені також зазначили, що “совам” необхідно приділяти більше уваги своєму способу життя, зокрема харчуванню, активності та повноцінному відпочинку.

Ілюстрація / REUTERS

Вчені Університету Суррея в Англії з’ясували, що у людей, які віддають перевагу пізно лягати спати і пізно вставати (“сови”), на 10% підвищений ризик передчасної смерті в порівнянні з “жайворонками”, які прокидаються рано.
Як передає CNN, у дослідженні взяли участь понад 433 тисячі осіб у віці від 38 до 73 років. Вони були розділені на чотири хронотипа: ранковий, помірний ранковий, вечірній і помірний вечірній. За станом добровольців стежили протягом шести з половиною років.

Після 6,5 років із зазначеної групи людей померли приблизно 10 тис. учасників дослідження. Після врахування таких факторів, як вік, стать, етнічна приналежність, індекс маси тіла, ставлення до куріння й тривалість сну, вчені з’ясували, що умовні “сови” мали на 10% вище ризик померти в зазначений період часу, ніж “жайворонки”. При цьому зазначається, що ризик смерті не зріс для груп, які ідентифікували себе як “помірно” ранкові або вечірні.

Професор неврології, одна із співавторів дослідження Крістен Кнутсон з Північно-Західного університету (США) зазначає, що у “сов” існує підвищений ризик розвитку діабету, серцево-судинних захворювань, психологічних і шлунково-кишкових розладів, респіраторних захворювань і навіть онкології.

Медики поки не можуть сказати, чи залежать циркадні ритми від стану здоров’я пацієнтів або ж схильність до захворювань залежить від хронотипа. Проте з упевненістю говорять, що по хронотипу сміливо можна робити прогнози ризиків і більш уважно ставитися до тривожних сигналів організму.

За словами вчених, якщо вдасться довести, що хронотип людини в якійсь мірі визначається генетично, то це вказує на необхідність зміни для “сов” щоденного розпорядку, включаючи перенесення початку робочого дня. Як вважає Крістен Кнутсон, люди ведуть нічний спосіб життя не по своїй волі, а в силу особливостей психіки і фізіології.Ті, хто змушений пізно лягати спати і пізно вставати через неможливість зрушити свої біологічні годинники, живуть у світі, пристосованому для “жайворонків”, через що схильні до стресів і збоїв у добовому ритмі.

“Ця невідповідність між внутрішнім годинником і зовнішнім світом може призводити до проблем із здоров’ям у довгостроковій перспективі, особливо, якщо графік людей постійно змінюється”, – зазначає Кнутсон.

Вчені також зазначили, що “совам” необхідно приділяти більше уваги своєму способу життя, зокрема харчуванню, активності та повноцінному відпочинку.

“Дослідження смертності насправді не є такими надійними, як хотілося б. Думаю, у них були б більш надійні результати, якщо замість вивчення хронотипа вони дивилися на те, чи лягає окремо взята людина в правильний для неї час?”, – вважає професор психіатрії Стенфорської школи медицини Джемі Зейтцер, яка не брала участь в дослідженні.

Також наголошується, що найбільша кореляція між “совами” і “жайворонками” спостерігається в області психічних відхилень – у любителів не спати ночами вони зустрічаються майже в два рази частіше.