Валерій Прозапас

Поведінка Зеленського наразі має чітку аналогію – суєта зеленого недоліка під час обстрілу.

Замість сісти в укриття і замерзнути, зрозуміти що і звідки прилітає, перевірити що там у побратимів поруч, приготуватся зустрічати можливих “гостей” і помолитися на арту – воно бігає як курка з відрубаною головою, істерить, наводить зброю куди попало, кричить чому не прєдупрєділі, іноді сциться.

Так і тут, в Україну прилітає від окупанта, від провалу Зє-команди до діри в бюджеті, від реваншистів до насмішок від світу – а воно то бігає за Гончаренком, пише доноси на Федину, кричить що хтось “провоціруєт і не хочєт міра”, то називає прем’єра “хорошою машиною”, а то відправляє уряд у відставку і призначає новий з купою вакансій, то хоче “вішати” і шукає чортів, то бескінечно жаліється як йому важко.

І нема кому привести бійця в чувство, бо його побратимам вигідна така поведінка салаги на генеральській посаді – вони покидали зброю і втіхаря тирять тушонку, розпродають б/к та на своїй хвилі ведуть переговори з ворогом.

Різниця тільки в тому, що навіть генералу в такій ситуації навішали б по шиї, чим можливо врятували б його недолуге життя – а тут сразу трібунал, не можна.

Поки що.