Біля забутого села,
Наївшись хмелю і дурману,
Обрати вожаком осла,
Рішили 73-и барана…
Весь луг до ночі реготав,
Сміявся кіт, ревіли бджоли ,
Веселі, на найближчий став,
Злетілись качки по приколу.
Щоб впевнитись що то не сон,
На власні очі споглядати,
Приповз удав мов Пінкертон,
Й не знав чи плакать чи іржати…
Зате вже знали зголоднілі,
У темнім лісі сіроманці,
Як закривавлених, безсилих,
Потягнуть в яр, рогатих бранців.

P.S. – Мораль така, коли війна,
Коли у тебе кепські справи,
То вожаком не барана…!,
Час обирати вовкодава.