“Енергетика як гарантія незалежності України!!!

За подіями, пов’язаними з карантином, пересічні громадяни і не помітили шокуючої новини, яка вдарить всім по гаманцю. А саме – зниження потужності енергоблоків атомних електростанцій.

Щоб було зрозуміло, 55% всієї електроенергії виробляють саме АЕС, і ця енергія найдешевша і екологічніша, аніж енергія, яку виробляють ТЕЦ і ТЕС, що працюють на вугіллі і мають долю 36%.

І ось нам повідомляють, що з 10 травня 2020 року буде знижено потужність роботи трьох енергоблоків АЕС, а згодом поступово ще дев’яти.
І що буде нарощена потужність поставок енергії від ТЕЦ та ТЕС.
Що ми отримуємо у підсумку:
1. Підвищення всіх тарифів на комунальні послуги.
2. Здорожчання всіх товарів.
3. Зниження купівельної спроможності.
4. Безробіття.

Простіше кажучи, енергосектор України буде передано одній людині на прізвище Ахметов.

Людина, що вміє мислити, розуміє, що десятки тисяч підприємств купують дешевшу електроенергію. І сьогодні, коли ринок енергетики став відкритим, з’явилась можливість вибору постачальника електроенергії з найнижчою ціною.

Звідси постає логічне запитання: як 36% теплових електростанцій та електроцентралей зможуть забезпечити Україну електроенергією? Відповідь: не зможуть. Ніяк!

Тобто, закон причини і наслідку. На нас очікує енергетичний колапс. Тому що стан енергоносіїв залишає бажати кращого. Вони зношені, не модернізовані, не мають нормальної пропускної здатності. Вже сьогодні від виходу енергії з ТЕЦ до постачання кінцевому споживачеві втрачається від 20 до 40% потужності, а сплачуємо за це ми зі своєї кишені. І логічно, що коли вищезгадані виробники енергії не зможуть впоратись з поставками електроенергії, то ця стратегія змусить нас звернутися по допомогу до сусіда.

Якщо хто не второпав суті мого допису, то нас кладуть під рашу. Планомірно, у всіх секторах, на яких базується незалежність України.

Для довідки: енергобезпека та енергонезалежність – це основна база успішності держави, як незалежної. Саме з цієї причини з 2014 по 2019 роки було проведено перші етапи реформ в енергосекторі. Саме тих реформ, які пересічній людині були непомітні і невідомі, бо пересічну людину цікавить виключно наповненість шлунку.

Згадайте, скільки було істерик з приводу побудованого могильника ядерних відходів у Чорнобильській зоні. Але ніхто не спитав, навіщо це потрібно Україні. Справа в тім, що зберігання відпрацьованого ядерного палива на своїй території – це економія державних коштів. А зберігання відпрацьованого палива інших країн пов’язане ще й з наповнення казни України, тому що це коштує дорого. Саме це змусило провести модернізацію наших АЕС для роботи на американському ядерному паливі, а потім відпрацьоване зберігати в себе. І повірте, що модернізувати три АЕС – це не квартиру відремонтувати.

Ще мало хто цікавився і знає, що у нас Одеська область енергетично залежить від Придністров’я. І саме модернізація Південно-Української АЕС із запланованим запуском ще одного енергоблоку мусила забезпечувати цю область електроенергією.
І що від 2022 року ми, як країна, мали вийти на новий рівень енергопостачання, пов’язаний з європейськими ринками. Саме тому всі п’ять років активно розвивали альтернативну енергію в Україні, нарощуючи потужність енергопостачання по всім видам енергоносіїв. (А не для заробітку по зеленому тарифу, як розказували в телевізорі. Зелений тариф – це була просто гарантія окупності в обмежених термінах збудованої сонячної, вітряної або біостанції)
Тепер, коли нові рішення парламенту змінюють енергетичну стратегію, що прописана у законодавстві України, і керівництво держави ухвалює рішення скоротити потужності АЕС, розумні люди повинні розуміти, що нам крах, як державі.

А тупі можуть волати «Ура, ми зробили їх разом!»
Ламати – не будувати.”
Тетяна Сєдова