ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС СПІЛКУЄТЬСЯ РОСІЙСЬКОЮ
“Давай подивимось на речі тверезо, абстраговано, антиемоційно, – каже мені один дуже поважний бізнесмен, що був депутатом ВР минулого скликання і активно підтримував Майдан. – З практичної точки зору українська мова не має жодних шансів на виживання у сучасному глобалізованому світі. На даний момент нею користуються, або питомі ідеалісти-романтики з інтелектуальних кіл, або ‘прості люди’ в яких не стає клепки перейти на більш уживану російську через капсуляціїю у власному обмеженому середовищі. В обох випадках маємо цілковиту маргіналізацію обох категорій. І якщо для перших ‘мова’ є своєрідним маркером їхньої елітарності, пасіонарної обраності, дистанціюванням від малоро…ійства та інших латентно-сегрегаціїйних гуманітарних концептів (читай “націоналістичного хуторянства”), для підримки власної самооцінки, плекання “вищості”, “обраності” (читай “гордині”). То для другої категорії менш свідомих українців перехід на російську лише справа часу, коли або вони, або їхні діти постануть перед питанням: або жебракувати й бути “гордим українцем”, або мислити практично, зробивши матеріальний добробут наріжним каменем свого світобуття. Зрештою, ринок російськомовних послуг в десятки разів більший за український, а “матеріальний базис лежить в основі ідеологічної надбудови” (за Марксом). Тому в найближчій перспективі я не бачу жодних підстав для масового поширення української мови серед так званого ‘українського населення’, яке понад усі ідеологічні конструкти обирає елементарну практичність. І те що ми з тобою розмовляємо українською, як раз і є підтвердженням моїх слів, бо з бізнес-партнерами, які багато чого вирішують в цій країні ми спілкуємось виключно російською. Весь великий бізнес і практичний політикум в Україні спілкується російською. Правий був Шкляр, коли зауважив: “В Україні нема жодного україномовного олігарха. В тих чи інших формах всі вони – ‘русскій мір’. І це наша сувора, буденна реальність. Українська – як латина в давнину:
формально-наукова, широко неужиткова форма спілкування. Майже мертва у великих містах. І суржико-звульгаризована серед селян та провінціалів. І я не бачу жодних передумов для зміни тренду. Знаючи ситуацію зсередини скажу: кожен закон множиться на нуль його невиконанням. Так буде з Мовним законом. Ніхто і ніщо не примусить російськомовне населення спілкуватися українською. А такого у нас в країні 73 відсотки. І ЩО РОБИТИ?”
А ви як гадаєте друзі?

Антін Мухарський