Ви зауважили як змінився Зеля?
Як змінилися його дії, його поведінка?

Ні, я зараз не про “коаліцію з ригами”, не про “реванш”, не про мир в очах путіна, не про спільні з бойовиками патрулі на кордоні і не про воду в окупований Крим.
Бо ті, хто зауважили реванш тільки тепер, це якісь не надто інтелектуальні слоупоки. Беню, ригів в країну повертали, доручали їм керувати процесами, беркут випускали, майданівців, атовців садили в тюрму, а реванш вони раптом зауважили аж після звільнення подільника рябошапки.

Я зараз про інше.
Я зараз про те, що Зеля в 2019 і Зеля в 2020 – це абсолютно два різних персонажа.
Той персонаж родом з 2019 – це переможець, який гордо крокував вперед, нагинав Конституційний суд, Верховну раду, добивався звільнення великої кількості полонених на хороших умовах (публічно так виглядало)
І є персонаж родом з 2020 – істеричний, дьорганий, нервовий, в якого ніхера не виходить, який обсирається і його обсирає його оточення.
Не можна сказати, що він загнаний в кут, але кожним своїм рішенням він стає все ближче до глухого кута звідки йому вже не вибратися.

І коли в 2019 призначення Авакова для нього особисто було результатом власних поступок, то всього через півроку – це бачиться йому як необхідна умова його власної безпеки.

І коли в 2019 він принципово брав в команду нові обличчя, то тепер в команду бере старого рига, міністра Януковича. І не тому, що це договорняк з янеком чи ригами, а тому, що більше нема кого… Бере навіть зовсім випадкових персонажів типу Немчінова, який його до того обсирав. Тобто, вони навіть не перевірили кого вони призначають…
Та що там призначають, коли п’ятеро чи шестеро майбутніх міністрів відмовилися. А це пздц який сигнал. Це не сигнал – це серена.
А як буде працювати уряд, як буде працювати прем’єр, як буде працювати “команда”, в яку зігнали такий різношерстний зброд? Тобто, навіть чисто з точки зору управління, Шмигалю, як відповідальному за результат, або прийдеться сваритися, порушуючи олігархічні договорняки на верху, або його чекає доля Гончарука, але набагато швидше.

Ось така от ситуація в Зелі. Де немає хорошого виходу, де кожен крок – це крок в темноті до прірви, якої не видно, але вона відчувається в повітрі, відчувається по судорожним діям і нервуванню.
А будуть кроки, які його наблизять до прірви космічно. Наприклад, посадка того ж Порошенка. І не тому, що народ повстане, це міф. А тому, що хороших варіантів виходу з цього кейсу просто нема. Посадили і що? В бюджет почнуть надходити гроші? Твої дебіли і ти почнеш менше шкваритися? Нє, навпаки. А до цього додати тиск, з усіх сторін…

Іншими словами: сцарь голий. Це надувний шар, оточений плюшевими свинками, всередині якого віртуальні рейтинги. І на цю конструкцію вони з кожним днем накидують зверху все більше і більше. А шар то зношується і вже має мікротріщини. А може й не мікро.

#читаємо_вголос Mason Lemberg