Web/365

різноманітний, цікавий і не цікавий web

Menu Close

Моя третя доба під офісом

Yaryna Chornohuz 

Моя третя доба під Офісом Президента України.

Перша половина дня. Просто сиділа біля сходів, розкладала речі, ходила грітися під сонцем, слухала музику в навушниках, наклеїла під вітром на свій баул три базові вимоги. Ходили люди з інших міст, питали чого протестую, просили сфоткати їх парами під написом “Президент України” і я їх з радістю фотографувала. Гарно, що люди поважають цю посаду і її офіс. І там саме це, а не “голова федерального округу”. Ну ви зрозуміли.

Друга половина дня. До мене прийшли дві людини, пара, яка абсолютно забрала мене на мить в позачасовий стан. Поет Василь Герасим’юк та його дружина альпіністка Каська Кіжук. Батьки моєї рідної подруги- госпітальєрки, поетки Олена Герасим’юк. Василь Герасим’юк подарував мені свою поетичну збірку “Кров і легіт”, ще з університету не відпускають мене три його воєнні поезії, говорили про них. Я публікувала їх зі своїми фото з фронту. Те, що Василь писав у кінці 1980х у цих трьох поезіях, сталося зі мною у 2019-2020. Я зрозуміла, чому вони мене не відпускали. Те, що було в поезіях Герасим’юка в горах про часи УПА, сталося у мене в степу в сучасній російсько-українській війні.

Далі зі мною почалася та сама турбота, яку висловлювали спонтанно люди іншим людям у часи Майдану. Тільки от мене замало, а турботи забагато на мене одну. Я відчуваю себе ніби лялька, яку вдягають, укутують, годують. Мені принесли випалу з ока лінзу, запропонували створити групу для чергування на банковій, мене одягають, закутують, приносять харчі й носять зі своїх домів мої заряджені павербенки. Коли на мене вдягли теплий светр батька, в якому той подорожував на північному полюсі, коли мені принесла жінка з двома доньками у каструлі гарячу вечерю, поставила мені на руки білу тарілку й насипала свіже гаряче, яке б я собі ніколи не готувала, а потім Герасим’юки принесли суп у банці і чай у термосі, а потім Нестор Воля з Angelika Korniyenko принесли три кави за стрімом, то після цього я пішла в приміщення Спілки і просто відчувала як я розчулена цим усім. Люди, у вас стільки доброти, стільки серця. Почуваю себе незручно від цієї турботи. Чому ви не зробите так, аби це все було одне для одного на безстроковій ночівлі, а не одній мені? Я вірю, що наступного тижня так і буде.

Вечір. Зараз нас четверо на ночівлю, згодом буде більше.
Коронавірус не гребе ні разу.

Завтра буду на 10.00 на брифінгу Руху опору капітуляції, де висловлять владі ультимативну заяву.

Багато хто питає в мене, що дасть мій протест. Ми давно маємо замість розчарування почати жити з думкою “стоїмо”. Вчинок по совісті ніколи не лишається без наслідків. Ця влада вже давно заслужила на революцію. У тій ситуації, яку створив Зеленський, я не можу діяти інакше, ніж так.

 

© 2020 Web/365. All rights reserved.

Theme by Anders Norén.