Є одна специфічна прослойка “нових лиц”, у яких спочатку було “многа вапросав” до Порошенка, щоби присмоктатися до команди “дєлалєльщіков вмєстє”, а коли їх попользовали і викинули – різко стали в позу великих державників і корчать з себе обіжених геніїв.

Гончарук одразу не помічав циркуляри Богдана зі згортання децентралізації, чи шо?
Не бачив як менеджмент Коломойського валить державні підприємства і виводить з них чергові мільярди?

Чогось мовчав в тряпочку і підмахував призначенням маразматиків на відповідальні посади та не посмів прямо сказати про небезпеку для держави “туману в голові” у голограми з булавою.

Зато свої слова про “недостатньо швидкі реформи Порошенка” так і не спромігся визнати помилковими, правдоруб плюшевий.

А Нефьодов тепер судиться за посаду, принциповий весь такий – а коли працював на підхваті у рєшал, то аж підхрюківав від гордості за перебування серед “профанів”.
Завалив митницю – в порівнянні з часами Пороха це просто виглядає як діверсія, проте стверджує, що “еті хотя би попробовалі”.

То чому, трясця, у попередників було тупо більше грошей в бюджеті, якщо вони “нє пробовалі”?

Там є ще один подібний дєятєль, Ґолік, який здобутки часів Пороха тепер натягує на своїх зелених господарів як сову на глобус – почекаємо коли “прозріє” і дозріє до своїх ахуітєльних історій.

Влада телебачення посадила нам на шию нову генерацію безпринципних та брехливих чиновників, абсолютно ліцемірних та цинічних колективних найємів-лєщєнків, які навчилися продавати себе потрібним людям – тому дивуватися результатам бездарної роботи цих мажорів не варто.

Епохі керованих клоунів вистачить на всіх, цей дощ надовго.

Автор: Валерій Прозапас