Привіт. Сьогодні ми з вами поговоримо про підлабузництво у лавах Збройних сил України.

Мабуть, немає таких, хто не чув історії майора Романа Ковальова, який отримав сувору догану за пост у Фейсбуці з критикою Зеленського. Тоді ще всі кинулись писати “почалось”, “от і репресії під’їхали” і тому подібні трагічні сентенції. Ми поділяємо ваше обурення, але хочемо розповімо вам ще одну дуже схожу історію, щоб “скласти пазл”, так би мовити.

Ця історія не нова, але у вирі подій та шалених інформаційних приводів ви могли її банально не помітити.

Отже, події розгортаються в далекому жовтні 2019-го. Верховний Головнокомандувач нашої воюючої країни поїхав в Золоте-4, щоб усім розповісти, що він не лох і що потрібно відступити, щоб перемогти, бо війни не здобувають перемогами.

Як ви знаєте, під час відвідин Зеленський вступив у словесну перепалку з одними ветераном-добровольцем. І відео розмови, яка, до слова, була обділена люб’язностями, дуже швидко облетіла інтернет. Одним із глядачдів якого був прес-офіцер 93-ї бригади Олександр Галкін. Звичайний такий собі ветеран і патріот України.


Після перегляду цієї шедевральної дискусії в Олександра сталась пожежа нижче спини і він дозволив собі нечуване – написати у робочому чаті декілька повідомлень з критикою Президента та окремих офіцерів з Генштабу.

І тут, як кажуть, понеслось. Десь через декілька днів після “злочину”, о восьмій вечора, комбригу дзвонить командувач ОК “Схід” полковник (зараз вже генерал-майор) Олександр Нестеренко і заявляє, що перевів Олександра до 55 ОАБр.

Комбриг виявляється трішки шокованим, тому що був просто поставлений перед фактом. Його чи, боже збав, згоди “винуватця” не питали. Ті, хто колись намагався перевестись з одного підрозділу в інший відразу помітили нечувану швидкоплинність такого процесу – максимум 7 днів.

Для довідки: саме тоді 55 ОАБр відправлялась в зону ООС. Нескладно здогадатися, що начальство таким чином вирішило покарати критикана, відправивши його на фронт. Ідея класна, план чудовий, тільки людину в артилерію перевели, далі від першої лінії вже нікуди.

Принагідно згадались всі попередження, які Олександр отримував раніше через зміст своїх постів у ФБ, але тоді обходилось без будь-яких санкцій. Хоча сама поява таких попереджень через думки в соцмережах, чітко дають нам з вами зрозуміти, що відділ моніторингу займається трохи не тим.

Звичайно, виданий так несподівано наказ перевестись виконаний не був, тому на офіцера Олександра Галкіна відкрито кримінальне провадження за невиконання наказу, а на полковника Олександра Нестеренко подано позов за зловживання повноваженнями.

Наразі прес-офіцера, за особистим наказом того ж таки Нестеренка, залишили у пункті постійної дислокації 93-ї бригади. Тобто таке собі покарання гниттям у тилу.

Поки що випадок з офіцером Галкіним та недавній випадок з Ковальовим виглядають, як окремі спроби деяких “паркетників” вислужитись і заробити собі на спокійну пенсію чи підвищення. Про існування цілої системи переслідування “інакодумці” у ЗСУ говорити рано, одна така дуже легко може сформуватись. Також ми не виключаємо, що подібних випадків могло бути набагато більше.

Чимало людей хочуть якось допомогти офіцерам. І це дуже правильно. Одразу заспокоїмо – нічого ні на які картки поки надсилати не треба. Але от інформаційний розголос цих історій точно допоможе звернути увагу громадськості на проблему. Для цього потрібні ваші репости. Багато репостів. Тисячі.

Дякуємо.

Демократична Сокира