“Самодостатній протест”: концепція стротиву проросійській політиці Зеленського від учасників руху “Весни_на_граніті“:

1). “Цінності замість ідеології”:
Ідеології роз’єднують. Як писав Вацлав Гавел у книзі “Сила безсилих” : “Ідеологія дає шанс недалекій людині прикрити відсутнтість цінностей”. Основні наші цінності – незалежність держави Україна та незалежність особистості в державі. Наші цінності: суверенітет України, українська мова, повага одне до одного, єднання за спільну справу в умовах різності. Ми на варті сталості виборених Революцієї Гідності на Майдані демократичних інститутів. Наша цінність – сучасна мобільна людина, яка анґажована у спільну справу та боротьбу за свою державу, є не “внє палітікі”, а має активну проукраїнську громадянську позицію.

2). “Оборона”: прийняти, що ми країна, яка воює і буде воювати в оборонній війні проти російської окупації та імперіалізму, а тому повинна мати стратегічну мету звільнити від окупації свої землі, в яких зовсім неабстрактна, а справжня кров українських бійців-захисників. Час припинити жити думкою “коли закінчиться війна”. Ми передамо цю необхідність військово та невійськово обороняти Україну від агресора наступним поколінням. До цього нас змушує історія і ми маємо це прийняти.

3). “Стіна”: безтерміновий протест проти політики повернення України під вплив росії. Так само як бійці на передовій несуть варту в окопній “повільній” війні, так само і ми тут маємо нести варту під Офісом Президента, поки він провадить проросійський курс. Стояти аж поки не буде гарантій конкретних змін. Нам потрібні цінності воєнного стоїцизму: усвідомлення того, що ми мусимо протестувати і стояти за своє, навіть якщо результат не приходить миттєво.

4). “Надхненники, а не лідери”. Кожен може зробити особистий вклад у протест “Весна_на_граніті”, несучи варту на граніті або перебуваючи дистанційно. Кожен може внести у неї частину свого досвіду й простру за умови поваги до інших учасників протесту та цінностей спільної справи.

5) “Ненасильницький протест”. Риторика зі зброєю та кулі для передової. Кривавий сценарій у Києві вигідний росії. Окрім того, як показав досвід Майдану, перехід до радикальніших дій можливий лише за умов попереднього тривалого мирного спротиву, на який влада не реагує. Ненасильницький безтерміновий системний креативний протест є також сам по собі радикальною дією.

6). “Індивідуальна історія замість безликих гасел”. Кожен приосить на протест свою творчість і свій біль. Час маси закінчився, прийшов час особистості зі своєю історією, якій задля висловлення громадянської позиції не конче мати політичні амбіції. Достатньо гідності.

7). “Понадрамковість” та “мистецькість” як метод (джентрифікація протесту). Креативність і нестнадртність протесту важить більше за стандартні методи з мегафоном і масовістю. Протест формує цінності і ставлення.

*Джентрифікація – термін з теорії урбаністики. Означає реконструкуію та оновлення будівель у раніше непривабливих частинах міста.

Українці нині більше звертають на форму протесту, аніж на суть та індивідуальний біль, який стоїть за поштовхом людини іти на протест. Протест навіть одиночний має сенс і дає результат демонстрацією цінностей та гідності.Ми формуємо зміст. Багато людей опустили руки, думають про еміграцію, зневірені, а нам досить просто змінити ставлення до протесту. Дивитися не на його форму, а на суть. Стиль та жест важливіший за масовість.

8). Просвіта та критичне мислення. Або інтелектуальність та освіченість учасників протесту. Для зміни країни важливо опиратися на історичні прецеденти та ціннісні тексти з інтелектуального дискурсу. Симулякри в політику приходять за ситуації, коли суспільство не здатне до аналізу й критичного мислення.

Автори концепції: Ярина Чорногуз, Віктор Пилипенко.

Авторка малюнку – Ірена Миколів.

Надхненники Весни_на_граніті справа на ліво: Роман “Скрипаль” Барвінок, Вероніка “Тесла” Ліміна, Вікторія “Заєнька” Мірошніченко, Ярина “Яра” Чорногуз, Антон Ханбір, Віктор “Француз” Пилипенко.