Web/365

різноманітний, цікавий і не цікавий web

Menu Close

Мітки: АТО (page 1 of 2)

Капітуляція з позором

Зараз у Золотому

Прямо у цей момент влада кидає на поталу агресорові сотні населених пунктів та тисячі українських громадян у прифронтовій зоні. Прямо у ці хвилини відбувається відведення військ і залишення українською армією утримуваних позицій.

Відведення військ відбудеться не тільки у Золотому та Петрівському. Ми можемо втратити не тільки території, а й понести людські втрати як серед цивільних, так і серед військових. З Росією не можна домовитись тільки тому, що Росія ніколи не тримала свого слова.

В чому небезпека полишення військом територій і перехід на нові позиції:

1. Нові позиції, куди має відходити армія, не облаштовані в повному обсязі. Якщо ворог зламає домовленості і перейде в наступ – більшість наших захисників просто можуть загинути.

2. Залишаючи старі обладнані позиції – руйнуються інженерні споруди. Ми “спалюємо мости”, повертатись назад буде нікуди, а у випадку таких селищ, як Золоте – це буде неможливим, адже ніхто не віддасть наказу починати вуличні бої.

3. Лінія фронту на Луганщині проходить по річці Сіверський Донець. Це ідеальне місце, яке зможе легко зайняти ворог на нашому березі, а це означає, що вони будуть наступати, адже для цього є всі умови.

4. На багатьох ділянках фронту ціною життів наших військових ЗСУ здобули контроль за панівними висотами, які у випадку відступу доведеться залишити. Тільки в боях за Широкіне загинули близько 30 бійців різних підрозділів.

5. За Зеленського знижується роль українських військових і їхній вплив на прийняття рішень. Він не чує командирів, які несуть відповідальність за захист України і життя підлеглих. Навіть одна смерть військового – це вже багато. рішення, які приймає зараз владна верхівка можуть призвести до дуже великих втрат.

За Порошенка про відведення військ у Золотому говорили, як про частину великої дорожньої карти з виконання Мінських угод. Натомість Зеленський має лише одну мету – зустріч з Путіним заради якої віддає наказ про відступ, щоб задовольнити агресора.

Народний депутат України Яна Зінкевич

Фото – UA: Донбас

73%

“Ми розуміємо, що зеленський клоун, а не президент, але давайте виберемо, а там буде видно”
“Ми розуміємо, що нас можуть обдурити, але давайте розведемо, а там буде видно”

Ото нахера так забагато букв?

Слава Україні- Героям Слава, чули в золотом ? Раніше ? Ще колись? Це малорос, навіть не Ж2, бо у бабій яр вітання посилав.

Майстер клас опіки ху@цамі від метра)

#Ветеран_не_терорист

 

Він же не лох

Воно там ще й ночувало. Тиша вночі-це якось ну дуже дивно.

Давайте я дещо поясню щодо подій в Золотому.

Давайте я дещо поясню щодо подій в Золотому. Це буде лише моя думка, але мені здається, що сьогодні я правий.

Отже, у Золотому наш президент відверто хамив добровольцям. Ні, сонечки, цього разу саме “хамив” і саме відверто.

Такого не дозволяв собі навіть Янукович. Це правда. Людина на прізвисько “Хам” з кількома ходками по малолетці не дозволяла собі того, що дозволив син доцента з квнівським минулим.

Але я все ж хочу, щоб ви розуміли, чому так.

Нещодавно в групи ветеранів, до якої входив і я, була зустріч із президентом. Оповідаючи про неї, я свідомо впустив одну деталь. Двоє з присутніх – я й Олександр Погребиський не стали потискати президенту простягнуту руку.

Я жодним чином цим не пишаюся. Це не було демонстративним жестом, і я аж ніяк не хочу сказати, що усі, хто потис, зробили щось не так – навпаки. Я навіть не хотів виявити до президента неповагу – я можу будь-як ставитися до нього, але ж є етикет. Просто я 15 років працював в політичній журналістиці, і я знаю, як буває інколи соромно за те, що колись, багато років тому потискав певні руки просто на знак ввічливості. Я уявив собі деякі сценарії розвитку подій подальшого президентства Володимира Александровича, і не став, відповівши “вибачте, не треба”.

Read more

Яка сумна новина

У Маріуполі розстріляли найманця РФ, якого суд відпустив під домашній арешт, подзвонили в двері і сказали привіт. буває)

Стаття тут 

Слава Україні!

Іловайськ

«…Пам’ятаю соняхи, як вони мене били по яйцях. До нас заскочив якийсь молодий хлопець, мабуть, років 18. Він висів внизу, я схопив його за руку: «Малий, я буду тебе тримати, тільки тримайся». Бачу в його очах страх, і він кричить: «Що з нами буде?! Що з нами буде?» А я дивлюсь в сторону посадки, за 30-40 метрів, і вони х…чать прямо по нас. І я розумію, що йому кінець, але я нічого не можу зробити. І я сказав йому, що все буде добре, бачив, що він заспокоївся. Заспокоївся і одразу помер. Ці долі секунди я побачив, що він мені повірив…», – Олександр Півторацький, позивний «Пекар», «Дніпро-1» (м.Дніпро).

«… У мене була рація, по якій ми почули про плани прориватися з боєм. Тоді вже було зрозуміло, що нас просто так не випустять. Їхали близько пів години більш-менш спокійно. На якомусь хуторі почалося. Було божевілля: з усіх сторін стріляють, а ми посеред поля. «Тарас» гнав по купинах з шаленою швидкістю, ми обігнали колону. Завдяки «Тарасу» ми проскочили, за нами вже все вибухало. У якийсь момент я відчула поранення в бік. Всі вибігли з машини, а я не могла встати. «Вітерець» за мною повернувся. Я жива завдяки йому. Машина вибухнула… », – Анна Ільющенкова, позивний «Мурка», батальйон «Донбас», (м.Одеса).

Read more

Просто залишу це тут…

Знайшли крайнього

Ну, що можна сказати, у Зеленського не люблять інакодумства.Тільки Безсмертний сказав,що загибель морпіхів підстава для призупинення Мінська, як його погнали.Урок для інших.Безсмертний був не довго, але встиг взяти гріх на душу, а саме загибель 4 морпіхів, які не могли відповість

Так Безсмертному про це ще й ніхто не сказав, просто викинули і все. Цікаво буде його послухати ввечері.

Не забудьте подякувати Зе

Бої йдуть на всіх фронтах

Бойовики відкривали вогонь на всіх напрямках за добу. Але найстрашніше, що тіло загиблого нацгвардійця Романа Романченко вже добу не можуть забрати з-за дій бойовиків. Зараз відомо, що йому було 25 років.

Ще одна жертва нещадної війни 

Без коментарів. Едуард Литвиненко