Web/365

різноманітний, цікавий і не цікавий web

Menu Close

Мітки: росія (page 1 of 50)

Голодомор. Різні народи – одна історія.

Dorje Batuu

ГОЛОДОМОР. РІЗНІ НАРОДИ – ОДНА ІСТОРІЯ.

Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам’ятає свою батьківщину. Те, що пам’ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації на території сучасної Бурят-Монголії, котра почалась на початку 1930-х років.

Зараз Жанчуб баабай живе у Барун-сомоні, що у евенкійському хошуні Хулун-Буїрського округу. Ця місцевість відома ще за назвою Шенехен, що з бурят-монгольської перекладається, як “доволі новий”, “новітній”. І місцевість ця знаходиться у Внутрішній Монголії – особливому районі КНР.

“В нас було десять овець, десять кіз, дві корови, бугай і пять конеї. Ми були не бідна, але й не дуже заможня сім’я. Батько був простим чабаном, пас худобу, ми жили біля монастиря “Дечєн Лхунбулінґ”. Там, у цьому монастирі мій старший брат був хубараґом (послушником). Мав і я туди йти, але у 1930 році більшовики почали арештовувати монахів. Арештували і мого старшого брата. Більше я про нього нічого не знаю.” – розповідає дідусь.

У процесі роботи над новою книжкою, я, як і завжди, заглибився у історичні матеріяли. Інформації про те, що відбувалось на моїй Батьківщині у 1920-х 1930-х роках вкрай мало. Я маю на увазі, об’єктивної інфомації, а не даних радянської історіографії, котрим можна довіярти з таким самим успіхом, як довіряти шахраю на ринку. І абсолютно випадково, через друзів, я потрапляю на старенького Жанчуб баабая.

Ми спілкувались через Weibo-месенджер його онука. Старенький згадує, як почався голод: “Худобу нашу забрали. Їсти нічого. Спочатку збиралсь з сусідами і ділились тим, що вціліло. Потім і це закінчилось. У степу переловили вже все, що можна було. Їли спочатку комах, а потім прийшла зима і ми їли гутули.
— Що їли?
— Шкіряні черевіки. Ремені. Варили і їли.”

Коли сусіди з’їли власну бабусю, що померла, батько прийняв рішення тікати у Монголію. Ми проходили повз монастиря і бачили тіла лам і послушників. Просто у яру вони лежали.”

Я вже колись писав про це. Придушення самостійних улусних сімейних кочових господарств припало якраз на початок тридцятих.

Бурят-монголи – кочівники. Кочове скотарство і полювання, це традиційні способи господарювання на моїх землях.

Сім‘ї мали отари і табуни у кількадесять голів. «Табан хошуун мал» – п‘ять традиційних видів худоби: коні, вівці, кози, корови і верблюди.

Поголів’я худоби у заможніх сімей доходило до кількох сотень. З ними потрібно було кочувати, бо вівці виїдали всю траву у степу у радіусі кількох кілометрів, їх треба було оберігати від вовків, за ними потрібно було доглядати взимку у кошарах.

Але прийшла радянська влада і кочувати заборонили. Почалась колективізація і у сімей почали відбирати худобу. Заганяти її у колгоспи. А спробуй-но прогодувати кілька тисяч овець, корів, кіз, коней і верблюдів на одному місці, не кочуючи?!

Першою з голоду почала вмирати худоба. За нею – люди. Почався бунт – люди ховали сушене і в’ялене м‘ясо, сушений сир, аби врятувати своїх дітей від голодної смерті. Але приходили червоні комісари і забирали останнє. Найгірше, що серед тих грабіжників були і свої, бурят-монголи. Манкурти у шкіряних куртках з наганами.
Ті, хто не змирився – давали останній нерівний бій і гинули цілими сім‘ями.

Невеличкий, мій 225 тисячний народ втратив майже половину своїх людей.

Моя бабуся також розповідала, як вони варили у воді шкіряні ремені і гризли їх. Як помирали рідні. Я у дитинстві слухав і не міг повірити, що це відбувалось насправді.

Складно повірити і в те, що офіційна російська історіографія не володіє, або не хоче володіти інформацією про страшні події тих часів: «Сложно опрєдєліть чісло умєрших от голода в Восточной Сібірі, офіціальной статістікі на етот счьот нє сущєствуєт».

Казахстан, натомість, має таку статистику. Тільки за 1932-1933 роки, внаслідок Голодомору загинуло більше півтора мільйона казахів. Більше 600 тисяч змогло покинути країну. Казахи також втратили половину свого народу.

СРСР методично вбивав українців, білорусів, казахів, татар, башкир, мій народ, і багато інших, і росіян, хто мав сміливість думати не так, як наказує партійна комуністична верхівка.

І зараз російський режим продовжує вбивати кримських татар, нєнцев, хантів, черкесів, чеченців, росіян, і усіх тих, хто не захотів коритись свавіллю.

Це холодні і жорстокі факти. Історія і буденність.

Пам‘ятаймо про Голодомор.

1932-1933
#NeverAgain
༄༅།ཨོཾ་མ་ཎི་པདྨེ་ཧཱུཾ་ཧྲཱི༔

P.S. Дякую Вахтанг Кіпіані і Володимир Бірчак за матеріял на “Історична Правда”.

https://www.istpravda.com.ua/columns/2020/11/27/158568/

P.P.S. Картина одного з монгольських художників. Коли знайду ім‘я – пропишу.

Тепер можна і про Карабах.

Тепер можна про Карабах, бо власне все скінчено, хіба що станеться диво.
Одразу скажу, емоцій тут бути не може. Не за одного з противників, і не проти, тільки висновки.


Отже, 26 років “замороженого” “конфлікту”, який за загальноприйнятими легендами неможливо вирішити, майже закінчено. Карабах не те щоб розчавлено, але методично перемолото. А ми робимо холодні висновки:

1. Росія завжди зрадить. Можна говорити будь-що, постачати зброю, гарантувати безпеку, триндіти про братерство, але вона зрадить. Якщо має інтереси – зрадить не одразу. Якщо не має – то так як Вірменію. Можна що завгодно говорити про відсутність спільного кордону, про те що власне на Вірменію нападу не було, але суть від того не змінюється;

2. Можна 25 років знимати ура-патріотичні відео про армію, розповідати про двохтисячолітню цивілізацію, про найкращу в регіоні піхоту, про землю предків, тобто, тішити своє его в любий спосіб, але, якщо ти готувався до війни минулого – ти будеш переможений. Решта – лірика. Неважливо хто твій Бог, важливо як ти готовий до війни;

3. Міжнародна спільнота у всіх випадках висловить занепокоєння. ООН – неефективна. Ефективні тільки безпосередні союзи з сильними і зацікавленими в твоєму результаті державами. Таких союзників треба обирати, і бути з ними, системно, а не шльохатися в “багатовекторній політиці”;

4. Звільнення територій – це втрати особового складу, великі втрати. Не такі великі як внаслідок ковіду, ДТП, купань у річках у нетверезому стані, виробничого травматизму, побутових вбивств, але втрати. І на відміну від згаданих, вони будуть за короткий проміжок часу, тому медійними, і зрадники всередині країни будуть їх використовувати по-повній. Тому, внутрішній медіапростір має бути зачищений від зрадників повністю, нанівець, як це зробив Азербайджан;

5. Міжнародна підтримка, розігнана групами впливу (у випадку Вірменії – через надпотужні діаспори) важлива, і, якби конфлікт перейшов у затяжну фазу, вона могла б дуже сильно допомогти. Але – вона не вирішальна.
Як і завжди, вирішують тактика, технології, ресурси (людські, фінансові, інформаційні);

6. Використання БПЛА – це лише те що бачить пересічний громадянин. По-факту, Азербайджан створив і реалізував абсолютну перевагу в розвідці, в інформаційному забезпеченні поля бою. Була прекрасно реалізована концепція мережецентрічної війни, і саме це треба брати за приклад, а не тупо мавпувати насичення збройних сил БПЛА.
Без врахування цього, ми закупимо хоч сотню “Байрактарів”, чи не приведи Боже “Сокіл-300”, але скатимося до карго-культу, якщо кожна ціль для них буде затверджуватися через ГШ, замість того щоб наносити удари в реальному режимі часу;

7. Закінчує війну піхота. Без мотивованої піхоти – технологічну перевагу не реалізувати. Втім, і без технологічної переваги піхота це м’ясо, якою б мотивованою і якісною, як наприклад у Вірменії, вона б не була;

8. Хотів ще написати про висновки щодо тактичного застосування військ, але поки зарано, інформація надто обмежена.
Єдине що очовидно – маскуйтеся, закопуйтеся, не будьте як війська Карабаху, що за 25 років полінувалися зробити людські укрепрайони.

Йосиф Швейк

Власники російських паспортів мали б вже зараз пакувати тривожну валізу.

Оригінал тут

Обращение к жителям оккупированой части Донбасса и оккупированого Крыма❗️‼️

Сегодня, 08.11.20 был освобождён карабахский город Шуша, который почти 30 лет был оккупирован сепаратистами.

На фото кадры бегства гражданского населения Ханкенди (Степанакерта) от наступающей азербайджанской армии.
Рано или поздно украинская армия тоже перейдёт в наступление и будет освобождать оккупированные донбасские и крымские города.

Уважаемые мирные жители оккупированного Донбасса и Крыма, запомните эти фото.
Чтобы не испытать на себе участь беженцев – не сотрудничайте с оккупационными администрациями, саботируйте деятельность оккупантов, помогайте чем можете украинской армии.


Все равно Украина вернёт себе и на своих условиях все оккупированные территории.
Возвращение неизбежно!

А Россия вас бросит, она всегда всех бросает, Армения тому свидетель.

P.S. Прохання до українців поширити це звернення до мешканців ОРДЛО та Криму.

Розсекречена історія України

Дмитрий Чекалкин 

Розсекречена історія України:
19 жовтня 1961 року у Карлсруе (Західна Німеччина) суд виніс вирок агентові КДБ Богдану Сташинському, вбивці українських націоналістичних діячів Лева Ребета й Степана Бандери.

Відповідальними за організацію замахів визнано уряд СРСР i ЦК КПРС. Сташинський засуджений до восьми років тюрми. Уже після чотирьох років ув’язнення, завдяки співпраці з американськими спецслужбами, його звільнили достроково.

За офіційними даними Сташинський переїхав на помешкання до Південної Африки, хоча ця версія викликає сумніви. Подальша доля Сташинського та його дружини невідома – припускають, що він міг оселитися у США чи будь-якій іншій західній країні.

Бізнес з «тією стороною»

Borys Babin

#СкажиРосія, опудало

Вуглеводнева Росія

#ДеньЗависимостиРоссии

Углеводородная Орда

Удивление, негодование и ужас цивилизованного мира вперемешку с низкопоклонством, заигрыванием и вообще – вилянием хвостом и прочими частями тела – так можно охарактеризовать оценку отношений к сегодняшней России.

Ошибка в том, что мы рассматриваем это странное образование либо как ополоумевшего дальнего родственника, либо как нечто ничтожное и презренное, достойное лишь обзывания. То есть не совсем ошибка,и даже не ошибка совсем, если говорить о морали или даже эстетике.
Read more

Це привід для війни, щоб Ви розуміли…

Чтобы Вы понимали:

– у чуда вчера рано утром на Чонгаре россияне выкрали солдата 95 бригады, Евгения Добринского, который нёс службу на передовом посту, ближнем к линии разделения.

Я специально подождал, когда пойдут вторые сутки.

Чудо молчит, вместе со своим офисом.

Ещё раз:

– российские агрессоры, перейдя линию контроля, выкрали солдата Вооруженных Сил Украины, нёсшего службу на боевом посту.

Это повод к войне, чтобы Вы понимали.

Дипломатическое происшествие чрезвычайного международного характера.

Хотел было написать «…интересно, когда опомнится Верховный Главнокомандующий» и издаст писк.

Но, нет. Уже неинтересно.

Какие же жалкие, убоищные кретины.

Олексій Арестович

“Сила Сибіру” теж здається того

Олексій Петров

Шах и мат! Вангую объявления, «Куплю Северный поток-2, по цене металлолома. Или обменяю на Опель Вектра, 1995 года выпуска».

Полізуть мразі

https://oleg-leusenko.livejournal.com/12880051.html

 

Новина дня!

https://myrotvorets.news/lomachenko-ta-usyk-dolaiut-novi-vershyn/

Комунізм і православіє “радикалізм” і Порошенко

Якшо в Україні є Президент, то це – Порошенко!

https://ruskline.ru/news_rl/2020/05/01/my_potryaseny_proishodyawim_na_ukraine

https://korrespondent.net/amp/4110020-hruzyia-v-ohne-chto-proyskhodyt-v-tbylysy?__twitter_impression=true

Ловити потрібно, доки номерні знаки на наші не змінили

Svyatoslav Pavlyuk

В четвер по десятій ввечора по на виїзді з Видубичів на Обухівську трасу в Києві колона ~ 40 легковиків і мікробусів на російських номерах реєстрації і з якимись пакунками на дахах повільно і хаотично їхала двома лівими полосами, дуже суттєво ускладнюючи рух машин. При тому хаотично маневрували і ще щось рявкали через вікно, що вони колона!
Як така купа машин на російській реєстрації з купою іноземців заїхала в країну, при тому, що по перше карантин і кордон закритий, по друге як я пам’ятаю діяли обмеження на в’їзд чоловіків з РФ. Чи це був їх обіцяний гуманітарний конвой в Лавру?
Було б добре отримати пояснення і поліції і прикордонної служби…

P.S:

Була собі царська росія. Це була хвора держава.

Гаразд. Вдамося до образного мислення. Можливо, для когось воно буде більш зрозумілим.

Була собі царська Росія. Це була хвора держава. Вона хворіла на слонову болячку імперської величі, вірус корупції та ракову пухлину одвічного моskoвитського головотяпства. Довгий час вона намагалася лікувати симптоми, а не самі хвороби, а тому була приречена на загибель. І, коли вона підчепила гостре запалення Першої світової війни, то не витримала і загнулася.

Read more

Гарна ціна

© 2020 Web/365. All rights reserved.

Theme by Anders Norén.