Сьогодні рівно рік, як був останній спокійний день. А вже наступного дня нікчемний чоловічок святкував перемогу і читав з папірця подяки. І більше не було ні спокою, ні гордості. Лише постійний подив і сором. В мене лише одне питання до 73%: все це було вартим втрати майбутнього?