“Ми дійшли точки неповернення і близькі до катастрофи” – каже нам міністр охорони коронавірусу Степанов.

Ой, а хто, а хто, а хто жє єто надєлал? Хто-хто-хто?
А як же майстри спорту по боротьбі з коронавірусом?
Невже новенький асфальт не допоміг в боротьбі?
Може ще додати грошей МВС – хай купують танки та літаки, будемо чавити коронавірус гусеницями і бомбіть?

“Попереду важкі часи… Немає когось окремого відповідального за боротьбу з ковідом.” – каже нам Степанов.

Та нєужєлі?
Мені здається, що Зеленський, Степанов, Скалецька, Ляшко і Ємець – прекрасні кандидатури на лаву підсудних.
Не дякуйте за підказку.

“Настав час особистої відповідальності кожного. Коронавірус розповісюджується виключно від однієї людини до іншої. Тому кожен з нас несе особисту відповідальність за розповсюдження коронавірусної хвороби.” – торочить Степанов.

Та ладна.
За півроку не змогли втовкмачити людям в голови правила соціального дистанціювання та важливості масок, а тепер, курва, час настав?
А чи не допомоужуть у цьому питанні асфальтоукладочні катки?
Ви ж у них зарили стільки грошей!

Реально згадується анекдот:

“На іподромі пан хоче поставити гроші на перемогу найсильнішої конячки. Тут до нього приходить стара облізла кляча і каже:

– Став на мене!
– Ти що? Ти себе бачила?
– Став, кажу, не пошкодуєш.

Пан подумав-подумав і зробив ставку.
Кляча фінішувала останньою.
Підходить, ледве дихаючи, до пана і каже:

– Ну, нє шмогла я, нє шмогла…”

Хоча доля правди в його словах щодо відповідальності кожного – є.
Наобирали – маєте.

#читаємо_вголос Автор: Антон Сененко

Взято тут